Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
запізнюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
запізнюватися — запізнитися (приходити, приїжджати / наставати пізніше, ніж слід), спізнюватися, спізнитися; припізнюватися, припізнитися (трохи) … Словник синонімів української мови
запізнитися — див. запізнюватися … Український тлумачний словник
запізнювання — я, с. Дія за знач. запізнюватися … Український тлумачний словник
запізнитися — див. запізнюватися … Словник синонімів української мови
опізнюватися — ююся, юєшся і рідко опізня/тися, я/юся, я/єшся, недок., опізни/тися, опізню/ся, опі/знишся, док. Те саме, що запізнюватися … Український тлумачний словник
спізнюватися — ююся, юєшся і рідко спізня/тися, я/юся, я/єшся, недок., спізни/тися, спізню/ся, спі/знишся, док. 1) Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися. || Затримуватися, бути де небудь довше, ніж передбачалося. 2) з чим і без… … Український тлумачний словник
позапізнюватися — юємося, юєтеся, док. Запізнитися (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… … Український тлумачний словник
пізнитися — ню/ся, ни/шся, недок., рідко. Те саме, що запізнюватися … Український тлумачний словник
